Економіко-організаційні неузгодженості взаємовідносин у продуктових ланцюгах в умовах інфляційно-девальваційних процесів: напрями врегулювання / О. М. Шпичак //
Економіка АПК : міжнар. наук.-вироб. журн. - . - N 6. - С. 85-95. - Бібліогр. наприкінці ст..
(Шифр в БД Е737270/2015/6)
Ключові слова: ціна -- продовольчий ланцюг -- витрати -- купівельна спроможність -- заробітна плата -- продовольча безпека -- міжгалузева узгоджувальна комісія -- дохідність -- гіперінфляція -- курс національної валюти -- цена -- продовольственные цепочки -- расходы -- покупательная способность -- заработная плата -- продовольственная безопасность -- межотраслевая согласительная комиссия -- доходность -- инфляция -- курс национальной валюты --
Анотація:
Проаналізовано цінові невідповідності у продовольчих ланцюгах на прикладі хліба та соняшкової олії за умов низьких і високих темпів інфляції, девальвації національної валюти. Виявлено, що темпи зростання цін у роздрібній торгівлі є значно вищими при відповідному зростанні цін на сільськогосподарську сировину, ніж темпи їх зниження при обвалі цін у сільському господарстві. Встановлено, що роздрібна торгівля не повертається до вихідних цін на свої товари, які були до подорожчання сировини. Досліджено купівельну спроможність населення України порвняно з іншими країніми й у період стрімкої девальвації національної валюти. Виявлено, що ціни на продовольство в доларовому еквіваленті знизилися у 2-3 рази, проте темпи зниження заробітної плати є значно вищі, що ускладнює економічну доступність продовольчих товарів. За цих умов при значному зростанні витрат на комунальні послуги та ліки можливе протиріччя сутності поняття економічної достатності як індікатора продовольчої безпеки держави. Доводиться необхідність введення відповідної адресної допомоги малозабезпеченим верствам населення забезпеченням соціально значними продуктами харчування. Досліджено особливості функціонування сільськогосподарських товаровиробників в умовах інфляційних процессів. Виявлено, що при значній інфляції складається хибне враження про високу дохідність сільського господарства, особливо галузі рослинництва. Запропоновано методичний підхід щодо визначення ефективності сільськогосподарського виробництва за умов гіперінфляції. Обгрунтовано, що за таких умов надзвичайно важливим є створення Австрії Міжгалузевих узгоджувальних комісій цін, витрат і доходів, які мають функціонувати не тільки у продуктових ланцюгах, але й у інших галузях національного господарства. Запропоновано положення щодо функціонування таких комісій, яке було схвалене на урядовому рівні.
Проанализированы ценовые несоответствия в продовольственных цепях на примере хлеба и соняшковои масла в условиях низких и высоких темпов инфляции, девальвации национальной валюты. Выявлено, что темпы роста цен в розничной торговле значительно выше при соответствующем росте цен на сельскохозяйственное сырье, чем темпы их снижения при обвале цен в сельском хозяйстве. Установлено, что розничная торговля не возвращается к исходных цен на свои товары, которые были к удорожанию сырья. Исследована покупательную способность населения Украины порвняно с другими странами и в период стремительной девальвации национальной валюты. Выявлено, что цены на продовольствие в долларовом эквиваленте снизились в 2-3 раза, однако темпы снижения заработной платы значительно выше, что затрудняет экономическую доступность продовольственных товаров. В этих условиях при значительном росте расходов на коммунальные услуги и лекарства возможно противоречие сущности понятия экономической достаточности как индикатора продовольственной безопасности государства. Доказывается необходимость введения соответствующей адресной помощи малообеспеченным слоям населения обеспечением социально значительными продуктами питания. Исследованы особенности функционирования сельскохозяйственных товаропроизводителей в условиях инфляционных процессов. Обнаружено, что при значительной инфляции складывается ошибочное впечатление о высокой доходность сельского хозяйства, особенно отрасли растениеводства. Предложен методический подход к определению эффективности сельскохозяйственного производства в условиях гиперинфляции. Обосновано, что при таких условиях чрезвычайно важным является создание Австрии Межотраслевых согласовательных комиссий цен, расходов и доходов, которые должны функционировать не только в продуктовых цепях, но и в других отраслях национального хозяйства. Предложено положения о функционировании таких комиссий, которое было принято на правительственном уровне.