Фінанси України : наук.-теорет. та інформ.-практ. журн. М-ва фінансів України. - 2015. - N 3. - С. 59-75. - Бібліогр. наприкінці ст..
(Шифр в БД Ф263356/2015/3)
Ключові слова: інтернаціоналізація валюти -- юань -- глобальна монетарна стабільність -- лібералізація потоків капіталу -- ринок активів -- глобальні валютні резерви -- интернационализация валюты -- юань -- глобальная монетарная стабильность -- либерализация потоков капитала -- рынок активов -- глобальные валютные резервы --
Анотація:
Стверджується, що очікування близького лідерства Китаю у сфері функціонування резервних валют грунтуються на кількісних критеріях оцінки його внеску в розподіл глобальної економічної потужності. Інтернаціоналізація юаня пов'язана з його поширенням торговельними каналами та створенням мережі його обігу без прямої рецикляції на внутрішній ринок активів. Разом із обмеженням припливу капіталів на нього зазначене вказує на прагнення КНР проводити політику набуття юанем резервного статусу в гібридний спосіб, коли глобальній економіці нав'язується обіг китайської валюти без можливості розміщення її в ліквідних активах, завдяки чому країна отримує односторонні вигоди. У статті підкреслено, що ізолювання внутрішнього ринку активів від припливу капіталів свідчить про його структурну слібкість і фактичні ознаки перегріву. Отже, інтернаціоналізація юаня закономірно не спирається на лібералізацію потоків капіталу. Зазначено, що розширення мережі свопів між Народним банком Китаю та центробанкоми багатьох країн світу є проявом політики акселерації торговельної залежності від китайського імпорту поряд із посиленням залежності від ліквідності в юанях за кордоном. Зростання паралельного обігу юаня за межами КНР і обмеження доступу на внутрішній ринок глобальних капіталів вказує на вразливість країн до конфлікту між рівноважним збільшенням вартості активів та конкурентоспроможностю. Наголошено, що зниження ліквідності глобальних валютних резервів унаслідок зростання в них частки гібридної резервної валюти (юаня) загрожує погіршенням монетарної стабільності у світі. З огляду на зазначене, є нагальна потреба в запровадженні наднаціонального нагляду за процесом інтернаціоналізації валют таких країн, як Китай.
Утверждается, что ожидания близкого лидерства Китая в сфере функционирования резервных валют основываются на количественных критериях оценки его вклада в распределение глобальной экономической мощи. Интернационализация юаня связана с его распространением торговыми каналами и созданием сети его обращения без прямой рецикляции на внутренний рынок активов. Вместе с ограничением притока капиталов на него указано указывает на стремление КНР проводить политику приобретения юанем резервного статуса в гибридный способ, когда глобальной экономике навязывается обращение китайской валюты без возможности размещения ее в ликвидных активах, благодаря чему страна получает односторонние выгоды. В статье подчеркивается, что изолирование внутреннего рынка активов от притока капиталов свидетельствует о его структурную слибкисть и фактические признаки перегрева. Итак, интернационализация юаня закономерно не опирается на либерализацию потоков капитала. Отмечено, что расширение сети свопов между Народным банком Китая и центробанкомы многих стран мира является проявлением политики акселерации торговой зависимости от китайского импорта наряду с усилением зависимости от ликвидности в юанях за рубежом. Рост параллельного обращения юаня за пределами КНР и ограничения доступа на внутренний рынок глобальных капиталов указывает на уязвимость стран к конфликту между равновесным увеличением стоимости активов и конкурентоспособности. Отмечено, что снижение ликвидности глобальных валютных резервов вследствие роста в них доли гибридной резервной валюты (юаня) грозит ухудшением монетарной стабильности в мире. Учитывая указанное, есть необходимость в введении наднационального надзора за процессом интернационализации валют таких стран, как Китай.