631.45
А 93
Атлас 50-річного моніторингу комплексної оцінки родючості ґрунтів Харківської області (1966-2015 рр.) [Текст] / Т. О. Гринченко [та ін.] ; за ред. Т. О. Гринченка ; ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії НААН ім. О.Н. Соколовського», Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, Держ. установа "Ін-т охорони ґрунтів України". - Харків : Право, . - 248 с. : іл. + дод. 221-225 с. - Бібліогр.: с. 215-221. - ISBN 978-966-937-521-6 : 150.00 грн.

Зміст:
Особливості природного середовища Харківщини
До проблеми комплексної оцінки родючості грунтів
Методика досліджень комплексної оцінки родючості грунтів
Динаміка комплексної оцінки родючості грунтів за 1966-2015 pp.
Результати моніторингу агрохімічних показників та комплексної оцінки родючості грунтів (рілля, 1966-2015 pp.)
Щільність розподілу рівня комплексної оцінки та приватних показників
Прогнозування динаміки змін інтегрального показника ЗПЯТ
УДК
631.45
631.47

Ключові слова: родючість ґрунтів -- плодородие почв -- моніторинг -- мониторинг -- атлас -- обстеження ґрунтів -- обследование почв -- агрохімічний моніторинг -- агрохимический мониторинг -- комплексна оцінка -- комплексная оценка --
Анотація:
У роботі розглянуто основні принципи і сучасні методи комплексної оцінки родючості грунтів, їх переваги та недоліки. Узагальнено результати 50-річної динаміки комплексної оцінки ефективної родючості грунтів ріллі Харківської області, яка проведена за результатами постійно діючого агрохімічного моніторингу - десяти циклів обстеження грунтів (1966-2015 рр.) з урахуванням параметрів pH, вмісту гумусу, фосфору та калію. Для комплексної оцінки ефективної родючості грунтів застосовано методику визначення зведеного показника якості грунтів (ЗПЯГ) як інтегрального показника родючості з попереднім перетворенням рівня часткових показників-властивостей на основі функції бажаності їх впливу на загальний рівень грунтової родючості (Т. О. Гринченко, О. О. Сгоршин, 1984). Пропонована методика вільна від ряду недоліків аналогічних методів і дозволяє надати комплексну оцінку ступеня окультуреності грунтів та встановити, який процент ріллі відповідає низькому, середньому та високому рівню їх окультуреності (В-розподіл), передбачити напрям розвитку культурного грунтотворного процесу під впливом сучасних антропогенних факторів. Із урахуванням хімічних, біологічних та фізичних показників грунту, а також ГТК (кліматичних показників) застосований метод доцільно використовувати при розробці обгрунтованої шкали бонітетів грунтів. Рекомендовано для наукових співробітників агрономічного та біологічного профілю, грунтознавців, агрохіміків, агроекологів, робітників сільськогосподарського виробництва, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів.
Додаткові точки доступу: